Zdaniem Ukraincow

[bonobo44]

Sociologiczne opituvannie I

[bonobo44]

"УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ КОНФЛІКТ НА ВОЛИНІ 1943 - 1944 РОКІВ"
www.voladm.gov.ua/ukr/obl/conflict

Управлінням з питань внутрішньої політики облдержадміністрації 18 лютого - 12
березня методом соціологічного опитування було проведено вивчення громадської
думки на тему "Українсько-польський конфлікт на Волині 1943 - 1944 років".
Опитування проводились у 7-ми районах: Володимир-Волинському, Іваничівському,
Ківерцівському, Луцькому, Любомльському, Маневицькому та Турійському.
Всього було опитано 350 респондентів.

Sociologiczne opituvannie II

[bonobo44]

КІЛЬКІСНІ ТА ГРАФІЧНІ ПОКАЗНИКИ ОПИТУВАННЯ
"УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ КОНФЛІКТ НА ВОЛИНІ
1943 - 1944 РОКІВ"

1. Чи знаєте ви щось про українсько-польський конфлікт 1943-1944 р.р. на
Волині?
1. Так 89,7%
2. Ні 10,3%

www.voladm.gov.ua/ukr/obl/conflict/1.jpg

2. З яких джерел ви про нього знаєте?
1. Телебачення 31,1
2. Радіо 20,6
3. Газети 51,1
4. Польські засоби інформації 2,6
4. Польські засоби інформації 16,7
6. Від рідних 34,9
7. Самі були свідком цих подій 3,7
8. Ваш варіант(напишіть) 2
9. Важко відповісти 7,1

www.voladm.gov.ua/ukr/obl/conflict/2.jpg

Sociologiczne opituvannie III

[bonobo44]

3. Чиї людські і матеріальні втрати внаслідок цього конфлікту були більшими?
1. Українців 41,3
2. Поляків 14,4
3. Втрати були рівнозначними 25,7
4. Ваш варіант (напишіть) 0
5. Важко відповісти 18,6

www.voladm.gov.ua/ukr/obl/conflict/3.jpg

4. Кому був вигідний українсько-польський конфлікт 1943-1944 р.р.?
1. Гітлерівській Німеччині 32,3
2. Радянському Союзу 21,1
3. Польському еміграційному уряду в Лондоні 8,3
4. Проводу ОУН-УПА 8,3
5. Злочинним елементам в українському і польському середовищі, які
збагачувались за рахунок грабунків 28,1
6. Ваш варіант (напишіть) 0,3
7. Важко відповісти 11,43

www.voladm.gov.ua/ukr/obl/conflict/4.jpg

[bonobo44]

5. Хто розпочав даний конфлікт на Волині?

1. Українці (УПА) 16,1
2. Поляки (Польське підпілля, Армія крайова) 38,7
3. Німці (Окупаційна адміністрація, "гестапо") 12,1
4. Червоні партизани (НКВС) 11,1
5. Ваш варіант(напишіть) 1,7
6. Важко відповісти 20,3

www.voladm.gov.ua/ukr/obl/conflict/5.jpg

6. Хто реально захищав українців у цьому конфлікті?

1. Німецька армія 0
2. Німецька окупаційна адміністрація 2,4
3. УПА 29,1
4. Армія крайова 1,4
5. Червоні партизани 11,7
6. Сільська самооборона 17,7
7. Ніхто 25,6
8. Ваш варіант (напишіть) 2,3
9. Важко відповісти 11,7

www.voladm.gov.ua/ukr/obl/conflict/6.jpg

Sociologiczne opituvannie V

[bonobo44]

7. Як ви вважаєте, яким сучасним українсько-польським стосункам може зашкодити
відзначення 60-ї річниці конфлікту?

1. Міждержавним стосункам (політичним) 35,4
2. Економічним 8,7
3. Малому бізнесу 3,4
4. Культурним 6,4
5. Міжособистісним 10,4
6. Не може зашкодити 29,9
7. Ваш варіант(напишіть) 2,3
8. Важко відповісти 10,0

www.voladm.gov.ua/ukr/obl/conflict/7.jpg

Wolyn w pamieci Ukraincow - ankieta z marca

[bonobo44]

Na Ukrainie wydarzenia te eufemicznie nazywa sie 'konfliktem'.
Przytaczam wyniki, gdyz mowia wiele o m-cu tego 'konfliktu'
w swiadomosci Ukraincow.
(sa one tlumaczeniem czesci informacji z powyzszych 5 postow)

Badanie przeprowadzono 18II-12III
350 respondentow
z 7 rejonow Wolynia


Ukrainsko-polski konflikt na Wolyniu w latach 1943-1944
www.voladm.gov.ua/ukr/obl/conflict
Wiedza o nim prawie wszyscy - 89,7% - w odroznieniu od nas 8(
www.voladm.gov.ua/ukr/obl/conflict/1.jpg
(prosze u nich o tym glosno przynajmniej od poczatku roku
- u nas ... 'taktowana' cisza medialna - no comment 8(

Skad wiecie o konflikcie?
1. Z TV 31,1%
2. Z radia 20,6%
3. Z gazet 51,1%
7. Sami byliscie swiadkami tych zdarzen 3,7%
www.voladm.gov.ua/ukr/obl/conflict/2.jpg

Kto rozpoczal konflikt na Wolyniu?
1.Ukraincy 16,1%
2. Polacy (polskie podziemie, AK)38,7%
3. Niemcy 12,1%
4.Czerwona partyzantka 11,1%
5. Trudno powiedziec 20,3%
www.voladm.gov.ua/ukr/obl/conflict/5.jpg

Komu przyniosl korzysc (komu pasowal)?
1. Niemcom hitlerowskim 32,3%
2. Zwiazkowi Radzieckiemu 21,1%
3. Polskiemu rzadowi w Londynie 8,3%
4. Dowodztwu OUN-UPA 8,3%
5. Elementom przestepczym ze srodowisk ukrainskich i polskich, którzy
wzbogacali się droga grabiezy 28,1%
7. Trudno powiedziec 11,43%

www.voladm.gov.ua/ukr/obl/conflict/4.jpg

Kto realnie bronil Ukraincow w tym konflikcie?
1. Niemcy 0
2. Niemiecka administracja okupacyjna 2,4%
3. UPA 29,1%
4. AK (!) 1,4%
5. Czerwona partyzantka 11,7
6. Wiejska [Silska(?)] samoobrona 17,7%
7. Nikt 25,6%
9. Trudno powiedziec 11,7%

www.voladm.gov.ua/ukr/obl/conflict/6.jpg

Jak uwazacie, jakim wspolczesnym stosunkom ukrainskio-polskim może zaszkodzic
[vidznaczenia(?)]
60 rozcnicy konfliktu?
1. Stosunkom miedzypanstwowym (politycznym) 35,4%
2. Gospodzrczym 8,7%
3. Malemu biznesowi 3,4%
4. Kulturalnym 6,4%
5. Miedzyludzkim 10,4%
6. Nie może zaszkodzic 29,9%

www.voladm.gov.ua/ukr/obl/conflict/7.jpg

Sociologiczna sluzba DNIA - VII 2003

[bonobo44]

СОЦІОЛОГІЧНА СЛУЖБА "ДНЯ"
www.day.kiev.ua/soc.htm
www.day.kiev.ua/img/su2.gif

Nie pieriepisujmo svoju istoriu

[bonobo44]

НЕ ПЕРЕПИСУЙМО СВОЮ ІСТОРІЮ

Богдан ЗАЛІЗНЯК.

м. Львів.

"Молодь України" 2003.06.26
uamedia.visti.net/cgi-bin/uamedia.sh?CGIQUERY=3&lng=UKR&cli=1&dtb=234&query=visti.local.mu]+??????
&cdb=234&cdn=22523&dbc=1&group=visti.local.mu

Nie pieriepisujmo svoju istoriu I

[bonobo44]

ВЕДУЧИЙ секції "Польсько-українські стосунки" (або, як полюбляють ще називати
їх інтелектуали - модератор) Юрій Шаповал, співробітник Інституту політичних
та історичних досліджень НАН України, розпочав засідання міжнародної наукової
конференції "Розділені історичні культури?" з промовистих слів, сказаних
кимось з мудрих людей: "Всесвітня історія - ланцюг надій, яких можна було
уникнути".

Правда. Свята правда. Але коли потрапляєш на наукові конференції чи семінари,
які проводять інтелектуали, ловиш себе на думці: ну як можна - понаскликувати
вчених мужів, які, складається враження, не знають елементарних подій з
історії України, взаємних сусідських стосунків, і намагаються бозна-що
вигадувати, а по суті, зневажати українців. Як це мало місце у виступі
Владзімєжа Менджецкі, науковця з Варшави.

Nie pieriepisujmo svoju istoriu II

[bonobo44]

З одного боку, до нього не може
бути претензій, адже він лишень доносив до присутніх думки інших - тема його
виступу "Образ українця в польських спогадах і публікаціях після Другої
світової війни". Але ми прекрасно розуміємо, що, як би не намагались (щиро чи
не зовсім - це вже інша тема) науковці дистанціюватись від висловлювань своїх
співвітчизників, - більшість з них поділяє ці думки. Про те, що форма
діяльності українських націоналістів - "типово анархістсько-махновський (?)
терор", що упівці "смакували звірства", а "члени банди не були задоволені
вбивствами", бо вони були "майстри повільної мученицької смерті". Завжди, і
на конференції також, цитувався відомий українофоб Едвард Прус: "Малий Стефко
(Степан Бандера. - Б.З.) мав садистичні нахили". Або як розуміти фразу на
кшталт: "Значна кількість українців підпала під великий вплив націоналістів"?
А поляки - що, не патріоти своєї нації? Їх організації (скажімо, Армія
Крайова чи емігрантський уряд в Лондоні) хіба не впливали на польське
населення? Врешті, а що, українці були такими вже геть несвідомими людьми,
які не ідентифікували себе з українською нацією? Були, звичайно, різні люди.

Nie pieriepisujmo svoju istoriu III

[bonobo44]

Цікава й інша думка: "Кривавий терор ОУН - терор, запозичений від таких
майстрів, як Герінг і Гіммлер". Дякуємо, панове, за "влучні" порівняння.
Панове науковці, а що, концтабір Береза Картузька, куди поляки засилали
тисячі свідомих українців - і націоналістів-патріотів, і навіть членів КПЗУ,
- це відпочинковий будинок, санаторій? А Явожно - концтабір, де загинуло
майже чотири тисячі свідомих українців, лиш 186 осіб врятувалося? У кого
стажувалися поляки, якщо вже йти за візією польських науковців? Учені з
Польщі, певно, не чули (або не хочуть чути), що УПА воювала на два фронти,
врешті, не тільки на два, бо ще й мусили вступати в сутички з Армією
Крайовою, яка, очевидно, була чемною і вихованою, нікого не страчувала, не
проливала крові, а просто "гуляла" собі українськими селами Волині. А що
робилось на Підляшші, на Холмщині, на Засянні, на Лемківщині? Де українські
села? Де українські церкви, майже до пня спалені на тих територіях? Де
українські цвинтарі, що на них поховані християни-українці? Села вигублені.
Церкви попалені. Цвинтарі зрівняні з землею. Ба, більше: тою землею торгують,
вона стала товаром.

Nie pieriepisujmo svoju istoriu IV

[bonobo44]

А що робили поляки між двома світовими війнами? По-перше, чому, всупереч
рішенням Мирової конференції в Парижі, яка заборонила використовувати армію
Галлєра у боротьбі проти українців, таки кинули її поляки на
українсько-польський фронт? По-друге, чи не хотіли б польські вчені оповісти
правду, як ставилися поляки до українського населення, якому, до речі, та ж
Мирова конференція обіцяла автономію? По-третє, чи не мають поляки такого
бажання дізнатися правду про те, як, використовуючи нинішню термінологію,
вони грубо, цинічно порушували права людини стосовно українців? Цікаво, чи
відомо польським школярам чи студентам вищих навчальних закладів, що таке
"пацифікація"? Може б, вартувало розповісти. Зокрема і про те, як українцям
було заборонено мати свій університет у Львові, як польські юнаки вривалися
до університету, трощили все в ньому, били українців, а потім польська
поліція заявляла, що бійку розпочали українці-студенти...

Про Єжи Гедройца, великого поляка, який в журналі "Культура" виступав за
порозуміння між поляками і українцями, який висунув, зокрема, звернення до
співгромадян: "Зречімся Львова", - говорилось буквально два речення - так,
між іншим.

Nie pieriepisujmo svoju istoriu V

[bonobo44]

"Така негативна картина українців, - слухаємо далі пана Менджецкі, - фактично
мала служити тій самій цілі - створення негативного образу, як це було і з
німецькими фашистами".

Приїхали! Ставити на одну дошку українців, які боролися на своїй землі,
підкреслюю - на своїй землі, за своє визволення, і фашистів, яким було мало
німецької землі, які прагнули завоювати якщо не весь світ, то бодай Європу з
Азією докупи.

Нас годують польські вчені "трьома обличчями", які мав українець з погляду
поляка:

Nie pieriepisujmo svoju istoriu VI

[bonobo44]

1) "Особистий друг, палкий український патріот, але не шовініст". Цікаво: а
як називати тих людей, які, протореною дорогою Казимиром Великим у 1349 році
буквально напливали на українські землі, вп`ялися всіма м`язами, всіма
фібрами душі в українську землю, слухали і наказів польського емігрантського
уряду з Лондона, який наказував: ні кроку з Волині, після Другої світової -
це буде наша земля? То як їх називати - загарбниками, шовіністами, окупантами
чи братами-сусідами, які просто вирішили "позичити" трошки землі в українців,
причому силою, причому багнетами, причому кров`ю? Але про це польська наука -
анічичирк! Не можна. Того не було, бо того не могло бути.

2) "Український фермер-селянин, твердий землевласник, або слуга, або весела
чорноброва молода дівчина... Мав власну гідність, високу культуру". Йдеться,
певно, про те, що українці "з таким обличчям чимось були вигідні полякам,
можливо, тому, що не сперечались про національні інтереси, можливо, не мали
часу (чи й не хотіли) вступати в гострі діалоги з польськими поліціянтами,
осадниками, ксьондзами.

Nie pieriepisujmo svoju istoriu VII

[bonobo44]

3) "Обличчя холоднокровного брата, яким керували демони націоналізму чи
комунізму..., які віддавалися Москві чи Берліну, чия мрія була зруйнувати
Польщу... Цей ворог брав участь у збройній боротьбі 1918-1919 років і під час
етнічних чисток (підкреслення наше. - Б.З). в 1943 році".

Станьте, пане! Передихніть! І ті панове, що писали ці інсинуації, і ті, що їх
озвучуєте!

Леонід Кравчук, перший Президент незалежної України, якого ви, можливо, не
назвете тим, ким "керували демони націоналізму", хіба що, може - "комунізму";
але - не демони, а, скажемо, пропагандивна система, - стверджує: "...я на
собі відчув ту політику, яку проводив Юзеф Пілсудський"; "на все життя я
запам`ятав і те, що інакше, як "хами" чи "бидло" нас ніколи не називали";
"якщо ж осмислювати все, що запам`яталося, то це була просто окупація".
Виникає дуже просте запитання, а чому поляки, наприклад, не подавали жодних
ознак, щоб "відзначати" 50-річчя "подій на Волині"? Та дуже просто: вони
боялися Української держави, яка поставала на очах. Вони, очевидно, думали,
що не варто з нами зачіпатися, бо бачили, які процеси відродження відбувалися
в Україні. "Я так думаю, - резюмує Леонід Кравчук, - що праві сили Польщі
десь відчули, що сьогодні Україна знесилена - і політично, і економічно. Що
вона має дуже багато проблем".

Nie pieriepisujmo svoju istoriu VIII

[bonobo44]

Правду каже Леонід Макарович. Попри своє нинішнє "соціал-демократство",
Л.Кравчук все ж таки не безрідний космополіт, як дехто. Він переконує
українців, по обидва боки Дніпра сущих: "Якщо ми зараз просто скажемо, що
цього не було в нашій історії і що ми в усьому винні (виділення наше. -
Б.З.), то, вибачте, що ми залишимо після себе в історії - для своїх дітей,
онуків, правнуків? Що ж ми залишимо? Просту і ясну річ: ми готові сьогодні
разом з поляками сідати писати історію таку, яка вигідна Польщі, ми готові
сідати з росіянами писати історію, яка вигідна Росії. Хто ми такі є? Не можна
такого робити! Я наголошую - якщо ми хочемо взаємного засудження і взаємного
вибачення, то воно має бути взаємним".

Взаємним! - чуєте, панове польські науковці? Не вибирати локальну подію і
вимагати одностороннього вибачення вам належить, а спочатку вивчити те, що
відбулося. Спробувати бодай простежити ситуацію, як поляки опинилися на
українських етнічних землях. Чому політика міжвоєнної Польщі проводилась так,
що польські чиновники (і не тільки) мали українців за "бидло", за "хама", про
що вже згадував Леонід Кравчук? Чому катували селян - мирних людей, чому
розоряли їх хати, руйнували все нажите господарство? Чому не допускали до
вищих шкіл? Це - по-християнськи?

Nie pieriepisujmo svoju istoriu IX

[bonobo44]

Чому польський поліцейський вбив українця - лишень за перевищення швидкості.
Навіть не вислухавши того? Чому польський суд визначив
злочинцеві-поліцейському сміховинний термін? Чому польські обивателі були
обурені взагалі організацією "якогось" суду? Бо тому, що й досі ставляться до
українців як до "бидла". Розумію, поляки цього не визнають. Але так воно є,
панове!

Пан Владзімєж Менджецкі продовжує: у книжці якогось Олівера (колишнього
учасника руху, офіцера високого рангу) "український націоналіст - в ролі
нападаючого, бандит, бандера, різун, шуцман, дегенерат", "служив німцям і
виконував їх накази", "кожен з нових членів банди мав пройти через вбивство
поляка, жида, цигана", їх на ці справи "благословляв православний священик".

Далі представник польської академічної науки переповідає українофобський
сюжет роману "Луни в Бещадах".

Nie pieriepisujmo svoju istoriu X

[bonobo44]

Як підсумок: "В цій галереї образів українець постає після війни як різун". І
- жодного дистанціювання від окресленого "братами-поляками" образу українця.
Хіба що аванс на майбутнє: "В майбутньому створено буде новий образ -
державотворця, бізнесмена... Зараз є дуже негативний вигляд".

Негативний - і нічого не вдієш. Цікаво, чи продавці українських прикордонних
міст і містечок, де поляки в 1988-1990 роках скуповували все, що можна було і
не можна (з-під "ляди"), - теж мали для поляків негативний вигляд?..

Український науковець Ігор Іллюшин виступив з доповіддю "Волинська трагедія
1943 року в історичній свідомості українців". Він озвучив шість положень щодо
оцінки подій на Волині, які поділяють більшість українських науковців.

Nie pieriepisujmo svoju istoriu XI

[bonobo44]

1) "Волинські події слід розглядати як складник загального міжнаціонального
українсько-польського конфлікту в роки Другої світової війни на всіх
територіях спільного проживання українців і поляків". У цьому щось є. На всіх
територіях. Саме так потрібно розглядати ці події, якщо вже комусь так
хочеться їх розглядати. Але ж і не всі науковці, і не всі, навіть найвищі,
посадовці, в Україні до цього готові. "Але якщо у нас і Президент, і
виконавча влада, і керівники парламентських комітетів, - справедливо
констатує Лариса Івшина, головний редактор газети "День", з чиєї ініціативи й
була організована дискусія в редакції і відображена на сторінках "Дня" від 7
і 16 травня, - потребують просвітницької роботи і гуманітарної допомоги, то
треба цю гуманітарну допомогу їм негайно надати".

Згоден: треба. Але хто це має робити? Павло Мовчан, голова "Просвіти", Дмитро
Павличко, перекладач з польської, екс-посол України в Польщі, можливо, Леонід
Кравчук - все ж таки колега Леоніда Даниловича? Маємо ще ж і гуманітарного
віце-прем`єра. Маємо ще ж і незвичайне число гуманітарних академіків, зокрема
щойно прийнятого - Володимира Литвина, може б він щось доніс Леонідові Кучмі?

Nie pieriepisujmo svoju istoriu XII

[bonobo44]

Врешті, є ж і Микола Жулинський, академік, народний депутат, співголова
українсько-польського форуму, співголова парламентської групи із зв`язків з
польським сеймом. Тим паче, що він говорить абсолютно логічні речі. Приміром,
за його словами, академік Жулинський так відповів полякам, які страшенно
здивувались, коли почули, що на книжку В. Сергійчука "Трагедія Волині" давали
гроші і поляки (мовляв, що ж автор там понаписував?): "А ви ж не хочете знати
правди! Є ваша польська правда, а ще є українська правда, і вона ще далеко не
остаточна: і ще до неї треба іти".

2) "Через довготривале напруження в стосунках в попередні століття
звинувачення однієї сторони далеке від істини"; "щодо ОУНб з її ідеологією і
практикою терору, то значна частина вітчизняних дослідників визнають провину
за дестабілізацію ситуації Бандерою".

Nie pieriepisujmo svoju istoriu XIII

[bonobo44]

Іще б пак. Поляки мали "повне право" знущатися з українців - і фізично, і
морально, і матеріально, а українці, на думку "значної частини українських
дослідників", повинні були сидіти тихенько і чемно очікувати, доки поляки їх
не винищать до ноги або не пустять в світ широкий з торбами, як це мало
місце, зокрема на Волині, де українська земля опинилася переважно у руках
польських осадників. Взагалі, дивовижні речі: люди на своїй землі не мають
права організуватися, щоб захистити себе від загарбників. А загарбники, які
поутворювали свої озброєні загони, нині вимагають від України, щоб вона
покаялася за "злодіяння". Чи світ бачив таке?

Дехто з істориків стверджує, - каже пан Іллюшин, - що це був "обопільний
екстремізм. І це - головна причина".

Мало хто говорить про те, що УПА, перед тим, як вступати в сутичку з
польськими громадянами чи озброєними аківцями, давала певний термін, аби ті
звільнили українську землю від своєї присутності. Але ж як це можливо? Це
неможливо: якісь "хлопи", "лайдаки", "хами" будуть полякам наказувати. Пиха і
гордість не дозволили. А найважніша причина - лондонський уряд наказував "не
рушатися з місця", бо вірив, що та земля відійде після війни до Польщі.

Nie pieriepisujmo svoju istoriu XIV

[bonobo44]

3) "На Волині в 1943 році відбулася масова антипольська акція, об'єктом якої
стала польська сільська цивільна людність. Про це свідчать документи. Саме
поляки, а не українці, зазнали на Україні великих жертв (?). Українські
дослідники встановили: ОУНб і волинські загони УПА були схильні до того, щоб
вигнати поляків з Волині, аніж знищити".

Ну, нарешті, пострадянські історики "видусили" із себе, до них дійшло: "для
того, щоб не було приводу польському проводу претендувати на ці землі до
Польщі".

4) "Трагічна помилка".

5) "Визнання відповідальності німецьких і радянських чинників, але не ці
чинники відіграли основну роль". Дискусійне питання.

6) "Поляки - окупанти українських етнічних земель".

Nie pieriepisujmo svoju istoriu XV

[bonobo44]

Цікавою є подальша аргументація на користь поляків: "Я виніс для себе таке
враження: напевно, є в Польщі сили, які хочуть взаємного загострення. Але
дуже багато людей ставило перед польською владою питання: що в них болить на
серці і болітиме доти, доки не будуть поховані всі жертви конфлікту".

А на мою думку, простежується щось інакше. Поляки вимагають від свого уряду,
щоб той домовився з українським керівництвом про постійне відвідування
цвинтарів, про зведення там пам'ятних стел і монументів - мовляв, хочемо
помолитися на гробах своїх родичів.

Нічого не маю проти. Але все ж, гадаю: тут ідеться про інше. Йдеться про
бажання відновити польську присутність на Волині - мало що може ще трапитися
в світі, хтозна, які сили візьмуть гору, а раптом - пощастить, і поляки тут
як тут. Про це говорить і генерал Олександр Скіпальський: "Поляки як розумні
аналітики про всякий випадок намагаються "застовпити" територію Волині,
стверджуючи, що от "ми так страждали, отож маємо історичне право на цю
землю".

Nie pieriepisujmo svoju istoriu XVI

[bonobo44]

Серед інших виступаючих був і Філіп Тер, науковець з Берліна: "Націоналізм
завжди спрямований проти інших націй", - мабуть, опирався на німецьку
історію. "Кожен націоналізм в Європі був спрямований проти однієї або кількох
націй, які домінували, або були керівними імперіями". Тут важко щось
німецькому науковцеві доводити: врешті, на Заході, серед усталених націй і
держав, часто побутує таке твердження - мовляв, націоналізм - це щось
страшне, спрямоване проти всіх і вся. Що ж, українці пізно сіли до
"незалежного столу". Нічого не вдієш. Але гідну відповідь науковцям, які не
дуже добре орієнтуються в історії, варто все ж давати. І на наукових
конференціях чи семінарах - зокрема.

Деякі дискутанти (Т. Возняк, Б. Гудь) подивилися на конфлікт на Волині через
призму землі. Їм авторитетно заперечив Л. Зашкільняк: "Основа конфлікту -
політична справа. Розгорталася українська національна революція, яка
зіткнулася з сильним опором польських урядовців і кіл, які прагнули втримати
Волинь... Конфлікт між українським національним рухом і польською
великодержавницькою ідеєю".

Nie pieriepisujmo svoju istoriu XVII

[bonobo44]

Можна було б і на цій науковій ноті закінчити свій репортаж з міжнародної
наукової конференції, якби не вперта констатація пана Менджецкі: "Україна -
це є єдина нація, яку ми можемо ненавидіти"; "ми були жертвами не з боку
німців, а з боку українців і росіян"; "у нас існував рай, а українці той рай
знищили". Ну так, це українці між війнами були панівною нацією в Галичині, це
українці знущалися з поляків, це українці проводили пацифікації, це українці
ставали осадниками на Волині. Коментарі, як кажуть, зайві.

Щоправда, долив масла у вогонь і львівський інтелектуал-професор Я. Грицак,
який запропонував включати Волинські події до переліку "етнічних чисток" з
боку українців стосовно поляків. Браво!

Nie pieriepisujmo svoju istoriu XVIII

[bonobo44]

Іван Франко у статті "Наш погляд на польське питання" (1883) писав:
"Голошення ідей історичної Польщі в наших часах, а особливо на непольських
землях, є ділом політично безрозумним, з етнографічних взглядів
безпідставним, ба навіть для самої польської народності дуже шкідливим, отже
ж, і непатріотичним". Я думаю, що Іван Франко дав точну оцінку польським
прагненням укоренитися на українській землі за 60 років наперед ще перед
Волинськими подіями, якщо вже поляки так їх виокремлюють і хочуть конче
відзначити. А нам, українцям, варто подбати про національну гідність,
виступити проти покаяння, яке в односторонньому порядку. "Я тільки не хочу,
щоб хтось переписував нашу історію", - підсумував дискусію Леонід Кравчук.
Було б бажано, якби це зрозуміли і українські науковці, в тому числі і
львівські інтелектуали, котрі, зокрема, виступили співорганізаторами
міжнародної наукової конференції з досить оригінальною назвою "Розділені
історичні культури?"

Богдан ЗАЛІЗНЯК.

м. Львів.

"Молодь України" 2003.06.26