Bohdan Igor Antonycz

[bonobo44]

Богдан-Ігор АНТОНИЧ
УРИВОК

Боюсь згасити світло лампи,
бо може стати ще страшніш,
і ніч, розкладена на ямби,
у серце вбилась, наче ніж.

Ніяк заснути! Кличуть півні,
годинник б’є, і місяць лине.
Мій сон, мій голос неспокійний
в моїй трагічній Батьківщині.



URYWEK

Boję się zgasić światło lampy,
bo może stać się jeszcze straszniej.
Ta noc rozpadła się na strofy,
W serce się wbiła niczym nóż.

Nie sposób zasnąć! Kogut pieje,
i bije zegar, płynie księżyc.
Mój sen - sumienie niespokojne
w mojej tragicznej Ojcowiźnie.

[tł.moje]